Коротка довідка

ДП „Сторожинецький лісгосп” був створений в 1995 році згідно наказу Міністерства лісового господарства України від 26.05.95 р. № 57 „Про створення лісових господарських підприємств по Закарпатській, Івано-Франківській і Чернівецькій області, за рахунок Сторожинецького лісокомбінату, який в свою чергу був створений в 1960 році на базі Чудейського лісгоспу і Сторожинецького науково-дослідного лісгоспу. Організація території Сторожинецького лісокомбінату відбулася, в основному, за рахунок Чудейського лісгоспу, за виключенням Фальківського лісництва, частина якого була передана Берегометському лісокомбінату.
Крім того, згідно постанови Станіславського Раднаргоспу від 25 січня 1960 р. № 24 до складу лісокомбінату приєднано Жадівське лісництво, яке входило до складу Сторожинецького учбово-дослідного лісгоспу. Цією ж постановою Сторожинецьке та Буденецьке лісництва залишені в підпорядкуванні Сторожинецького лісового технікума, як учбово-виробнича база.
Перше лісовпорядкування лісів, які входять до складу лісгоспу було проведене в 1951-1952 роках. Наступні лісовпорядні роботи проводились в 1959, в 1970, в 1979, в 1988  роках. В архівах збереглися такі матеріали цих робіт: плани лісонасаджень, таксаційні описи і пояснюючі записки до проектів організації і розвитку лісового господарства.
Попереднє лісовпорядкування було проведено в 1998 р. Київською лісовпорядною експедицією. Роботи виконувались відповідно до вимог лісовпорядної інструкції 1986 року по І розряду.
Починаючи з 1999 року на всій території лісгоспу проводиться безперервне  лісовпорядкування. Воно заключається в щорічному проведенні натурних таксаційних робіт на площах охоплених господарською діяльністю, на прийнятих землях, на лісових ділянках, що зазнали впливу стихійного лиха. Всі поточні зміни вносилися в повидільну таксаційну і картографічну бази даних, які підтримувались в актуальному стані. Під час безперервного лісовпорядкування здійснювався контроль за якістю виконання лісогосподарських заходів і лісокористування, визначались місця їх проведення. За результатами безперервного лісовпорядкування надавались комплекти обліково-звітної документації. Проводився аналіз виконання проекту організації та розвитку лісового господарства, а його результати доводилися на всі рівні господарського управління.
З 2008 року безперервне лісовпорядкування перейшло на нову організацію робіт  - передавання функцій польового збору інформації господарському підприємству – недоліки такої системи заключається в несвоєчасному отриманні інформації бази даних.
Нинішнє лісовпорядкування проведено за 1 розрядом у відповідності з вимогами першої лісовпорядної наради і технічної наради за підсумками польових робіт.
Лісовпорядкування проведено за методом класів віку, який полягає в утворенні госпчастин, господарств, господарських секцій, які складаються з сукупності однорідних за складом і продуктивністю деревостанів, об’єднаних одним віком і способом рубки лісу. Первинною обліковою одиницею є таксаційний виділ, а первинною розрахунковою одиницею – господарська секція. Усі розрахунки здійснені на основі підсумків розподілу площ і запасів насаджень господарських секцій за класами віку. 
Державне підприємство „Сторожинецьке лісове господарство” розташоване в північній частині Чернівецької області на території трьох адміністративних районів.

Адміністративно-організаційна структура та загальна площа

Найменування лісництв,місцезнаходження контор Адміністративні райони Площа,га
Жадівське с.Жадова Сторожинецький 2556
Вижницький 55
Разом 2511
Сторожинецьке с.Глибочок Сторожинецький 3021
Буденецьке с.Буденець Сторожинецький 1801
Глибоцький 739
Разом 2540
Гільчанське с.Банилів-Підгірний Сторожинецький 3954
Банилівське с.Банилів-Підгірний - * - 4198
Чудейське с.Чудей - * - 2373
Красноїльське смт Красноїльськ - * - 3888
Лаурське смт Красноїльськ - * - 4155
Іжівське с.Нижні Петрівці - * - 5655
Верхньопетрівецьке с.Верхні Петрівці Глибоцький 6960
Всього по лісгоспу 39355
в т.ч.по адмінрайонах Сторожинецький 31601
Глибоцький 7699
Вижницький 55
Згідно лісорослинного районування територія лісгоспу відноситься до трьох лісорослинних районів: ялицево-букові ліси Східного Прикарпаття з висотою над рівнем моря 300-540 м, буково-дубові рівнинні ліси від 140 до 500 м і буково-ялицеві гірські ліси північного мегасклону від 400 до 800 м.
        Клімат району по М.С.Андріанову відноситься до помірно-теплої зони характерної для Прут-Сиретського межиріччя і Буковинського підгір’я.
Із кліматичних факторів, що негативно впливають на ріст і розвиток лісових насаджень, слід відмітити пізні весняні та ранні осінні заморозки, зливи, що визивають  ерозійні процеси і зсуви, а також вітри, швидкість яких досягає 7-15 м/сек, що приводить до буреломів і вітровалів. В цілому клімат району розташування лісгоспу сприятливий для вирощування таких порід як ялина, ялиця, дуб звичайний.
Територія лісгоспу за характером рельєфу розподіляється на гірську і рівнинну частини. Гірська частина являє собою гряду хребтів, що пролягли з північного заходу на південний схід. Хребти розчленяються глибокими поперечними долинами річок і ущелинами. Найбільш високими точками являються г.Петрушка – 1140 м над рівнем моря, г.Полтин – 1097 м (Красноїльське лісництво), г.Галичкі Великі – 1012 м (Гільчанське лісництво).
Рівнинна частина являє собою похилу бугристу рівнину між останнім хребтом і р.Сирет, з висотою над рівнем моря 500-250 м.
До гірських лісів віднесені ліси Банилівського, Гільчанського, Красноїльського і Лаурського лісництв (16195 га), до рівнинних – Жадівського, Сторожинецького, Буденецького, Чудейського, Їжівського і В-Петрівецького лісництв (23160 га).
В 1962 році у всіх лісництвах, які віднесені до рівнинних, а в 1969 році у гірських лісництвах було проведено грунтово-лісопатологічне обстеження. В результаті чого було виділено шість основних типів грунтів: дернові-підзолисті, сірі лісові-опідзолені, гірські-підзолисті, бурі гірсько-лісові, опідзолені та дернові.
В цілому ліси в умовах Карпат виконують важливу роль в запобіганні ерозійних процесів. 
Територія лісгоспу розташована в басейні ріки Сирет.
  За ступенем вологості більша частина грунтів  відноситься до вологих. На долю лісових ділянок з надмірним зволоженням приходиться 2,0 % площі, вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок. Болота займають площу 5,2 га.