Наступна новина > < Попередня новина
22.03.2021 10:00 - давність новини: 26 дн. Категорія: ЗМІ про нас
Автор:  Анатолій МЕЛЬНИК, Газета “Природа і суспільство”

І щоб ім’я було на «Му»

Ще одна вінницька зубриця поповнила буковинську популяцію. Нині тварина мешкає у єдиному в Україні вольєрі-розпліднику зубрів у Чернівецькій області. Загалом, там вже є 13 дорослих та малих зубрів.

– Рік Бика розпочався для нас дуже позитивно. Бо ми врешті отримали довгоочікувану останню самицю зубра, з тих, яких замовляли для відлову та переселення до нашого єдиного в Україні вольєра та розплідника червонокнижних гігантів. Ще у 2017 році Мінприроди надало нам дозвіл на відлов та переселення десяти зубрів. За ці роки вдалося доправити до нас дев’ять тварин. Лишалася ще одна самка. Час дії дозволу спливав, – розповів районний мисливствознавець ДП «Сторожинецький держлісгосп» Сергій Чистов. – І ось наприкінці січня наші колеги із Хмільницького держлісгоспу Вінниччини, звідки ми завжди брали тварин, таки упіймали до спеціальної пастки потрібну нам самицю. Раніше ж до пастки потрапляли то самці, то дуже старі самиці. І врешті нам пощастило.

Хлопці перегнали тварину з пастки до спеціального контейнера і відвезли до нас. Зубриця добре почувалась у дорозі. Близько опівночі приїхали до нас. І тут почалися пригоди, адже важка машина не змогла заїхати болотом до розплідника. Тож нам терміново довелося шукати потужну вантажівку-всюдихід із краном або маніпулятором. Акуратно перевантажили контейнер із твариною вже до нашого автомобіля і так завезли на територію розплідника.

Коли зубрицю випустили із контейнера, вона швидко втекла якнайдалі. Десь пару тижнів вона не показуватиметься нікому на очі. Поступово звикатиме до нового місця. Згодом за запахом шукатиме своїх родичів. Тоді ж познайомиться з новим стадом. Тварині близько п’яти-семи років. Найкращий репродуктивний вік. Ми очікуємо, що нова зубриця зможе привести у нас як мінімум трьох-чотирьох телят. Хочеться, звісно, більше, однак у природі зубри приводять потомство лише раз на три роки. Всі наші зубри у розпліднику мають імена, які починаються на сполучення літер «Му». От зараз думаємо, як назвати цю самку.

Чернівецька обласна рада виділила нам кошти на закупівлю зубрів. Вартість цієї тварини та її перевезення загалом обійшлась у майже 85 тисяч гривень. Отримані ж вінничанами кошти, в свою чергу, підуть на розвиток їхнього мисливського та лісового господарства. Ми дуже вдячні керівнику нашого обласного департаменту екології та природних ресурсів Миколі Білоконю та начальнику обласного управління лісового та мисливського господарства Василю Гончару за сприяння у реалізації проєкту із повернення зубрів на Буковину.

Вінницькі зубри відтворюють популяцію Буковини?

Як зазначив Сергій Чистов, нині у буковинському розпліднику мешкають уже 10 дорослих та три маленьких зубри. Серед дорослих – троє самців та сім самиць. 90% вольєрного поголів’я родом саме з Вінниччини.

– Спершу нам доправили самців, згодом самок. У 2017 та 2019 роках направили відразу двох самиць, решта років – по одній тварині. Вік тварин – від 2–3 до 5–7 років. Є й самиця, якій вже близько десяти років. Два з половиною роки тому першими народилися бичок Мурчик та теличка Мурка, – розповідає Сергій Чистов. – А рік тому народилася ще одна теличка. Обох самичок привели дві вінницькі зубриці. Мабуть, матері прибули до нас із Вінниччини вже вагітними. Чекаємо й надалі на поповнення.

За нашими спостереженнями, вольєрні самці між собою не конфліктують. Це у природі у період розмноження бики влаштовують турніри за корів. А у нас якщо один самець приділяє увагу якійсь самиці, то інші бики у цей процес не втручаються. Самі вже шукають собі інших подруг.

На зиму ми приготували нашим зубрам у вольєрі 18 тонн сіна, овочів, вітамінів, солі, крейди та інших ласощів. Зараз зима не надто багатосніжна. Тож зубри у розпліднику почуваються доволі комфортно. Загалом, наш вольєр розрахований на 15 дорослих зубрів.

Вже цієї осені буковинські лісівники планують випустити двох перших зубренят із вольєра, аби поповнити поголів’я рідкісних диких тварин у природі. На них хочуть встановити спеціальні нашийники-датчики, аби відстежувати шляхи міграції та існування буковинської популяції зубрів. Ми вже повідомляли про ці спільні плани науковців, зокрема, й закордонних фахівців та лісівників.

– Будемо випускати Мурчика і Мурку. Цього року тварини вже остаточно дозріють та самі будуть готові до самостійного життя й виховування потомства. А нині закордонні науковці доопрацьовують нашийники-датчики для тварин. На молодих зубрів їх буде легко одягнути, коли ми будемо відвозити тварин у спеціальних контейнерах на волю. Бо спробуй одягнути такий нашийник на дорослого зубра у природі! – зазначає Сергій Чистов. – Є у нас ще різноманітні проєкти і пропозиції зі збільшення поголів’я наших тварин. Тож у подальшому будемо обов’язково про це детально розповідати.

«Вільним – воля!»

– Як я вже розповідав, зубри у Карпатах мешкали до середи­ни XVIII століття. Згодом були винищені. Вже у 60–70-х роках минулого століття почали знову відновлювати поголів’я. Тоді перших зубрів біловезько-кавказької генетичної лінії завезли до нас з Пріоксько-Терасного заповідника з Росії. Я працюю тут 45 років, то зустрічав перших наших гостей. Нинішніх зубрів уже впізнаю «в обличчя». За всі роки існування тут нащадки тих перших гігантів чудово призвичаїлися до гірських схилів та полонин. Статурою вони абсолютно нічим не відрізняються від лісових українських зубрів, – додає Сергій Чистов. – Але в наших самців-«горян» – дуже могутні та розвинені роги. Справжня броня. Можливо, це пов’язано з гарним раціоном тварин, адже у Карпатах їм є чим поласувати. У наших вольєрних зубрів поки що таких великих рогів немає. Можливо, в подальшому, у їхнього потомства вже будуть. До речі, лісові зубри з Вінниччини добре пристосовуються до рельєфу. Адже у вольєрі такий самий ліс. Крутих гірських схилів немає.

Наші гірські дикі зубри зараз традиційно тримаються високо у горах. Зараз снігу там відносно небагато, тож тваринам теж зручно. За таксацією минулого року у нашому та Берегометському держлісгоспах зафіксували 32 зубри. Досить часто вони мігрують, зокрема, до наших угідь. Тваринам ніхто не шкодить. Вовки їх не чіпають. Хоча можуть й накинутись на телят. Але побачивши хижака, дорослі зубри одразу стають колом навколо дитинчат і утворюють живий щит з могутніх рогів та копит. Тож один вовк чи навіть вовча зграя туди ніяк не проб’ються. Лише ведмеді, які нині не сплять через теплі погодні умови, можуть напасти й на дорослих зубрів. У нас таких випадків не було зафіксовано. Ми стабільно підгодовуємо тварин, охороняємо від браконьєрів.


Останні новини


Меню новин


Категорії новин


Архів новин