Наступна новина > < Попередня новина
18.09.2020 11:00 - давність новини: 34 дн. Категорія: ЗМІ про нас
Автор:  Петро КИРСТЮК

Нових успіхів, шановні колеги! З Днем працівника лісу! (Газета "Відродження")

Третьої неділі вересня лісівники держави відзначають своє професійне свято – День працівника лісу. Про лісову галузь зараз говорять і пишуть багато. Чимало фейків у соцмережах, мовляв, ліс вирубують безсистемно, гори лисі – тому й повені, і таке інше. А ще розміщують фото з ешелонами з деревиною сосни на залізничній станції Чернівці. Мовляв, з області вивозять ешелонами. Насправді сосна в нашій області не росте. Цю деревину возять з Білорусі, Росії та східних і центральних областей України на Балкани.

Якби в лісі не було господаря, то замість вікових дерев були б кущі та хащі. А ми бачимо сотні, тисячі автівок, які прямують добротними лісовими дорогами вглиб масивів; альтанки, рекреаційні майданчики, доглянуті ліси.

Щоб детальніше дізнатися про роботу лісівників, журналіст Петро Кирстюк зустрівся з начальником Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства Василем Гончарем.

 

Гончар Василь Борисович народився 11 червня 1978 року в місті Сокиряни. Спеціальну освіту здобув у Сторожинецькому лісовому технікумі. В 2006 році закінчив ЧНУ та отримав спеціальність «Екологія»; 2007 – Львівський національний лісотехнічний університет України за спеціальністю «Лісове господарство»; 2019 – «Подільський державний аграрно-технічний університет» за спеціальністю «Облік і оподаткування».

Розпочав трудову діяльність у лісовій галузі у 2001 році трактористом на трелюванні та вивезенні лісу в Хотинському лісгоспі. Працював майстром лісу, інженером з охорони та захисту лісу, помічником лісничого та головним лісничим. Дев’ять років очолював Сокирянський держлісгосп, а з 21.09.2019 року – начальник Чернівецького ОУЛМГ.

 

– Василю Борисовичу, з якими успіхами зустрічатиме Чернівецьке ОУЛМГ професійне свято?

– Нинішній рік був непростим, у тому числі й для лісової галузі, адже, вслід за економічними чинниками, збитків господарствам завдала стихія. Втім, лісівникам Буковини вдалося впоратися з викликами, відтак можемо і пишатися здобутками. Це, насамперед, обсяг реалізованої продукції. Так, за січень-червень 2020 року лісгоспи отримали від її реалізації 249 млн грн, а виробили продукції на 289 млн грн.

 

Наразі більшість лісгоспів Буковини залишаються бюджетоутворювальними в своїх громадах. Так, за перших шість місяців лісова галузь області сплатила майже 114 млн грн податків, зборів та обов’язкових платежів до бюджетів усіх рівнів. Найбільшим платником податків та зборів серед підприємств лісової галузі краю залишаються Берегометське лісомисливське, Сторожинецьке, Путильське, Сокирянське, Хотинське лісові господарства та Карпатський держспецлісгосп.

Зазначу, що за останні місяці Державне агентство лісових ресурсів України затвердило на посадах п’ятьох директорів лісгоспів, з іншими укладено контракти. Це завдяки порозумінню керівництва ЧОУЛМГ з новопризначеним керівником Держлісагентства Василем Степановичем Кузьовичем. До цього в багатьох лісгоспах обов’язки директорів тривалий час виконували головні спеціалісти.

Підприємства продовжують інвестувати власні кошти у виробництво, оновлювати і ремонтувати техніку. Спочатку року направлено на модернізацію та реконструкцію обладнання, капітальний ремонт основних засобів, утримання, відновлення стану лісових доріг, яких у нас 1352 км (із них більше половини з твердим покриттям, тобто гравійовані) понад 3 млн грн. За кошти державного бюджету придбано два нових екскаватори та грейдер для Берегометського і Путильського лісгоспів, які найбільше постраждали через цьогорічну стихію.

– Розкажіть, будь-ласка, про лісовідновлення.

– Це найголовніше в нашій роботі. Наші батьки та діди залишили нам дуже гарні ліси. А ми повинні залишити своїм дітям ще кращі.

Площа лісорозсадників 80 га. Є два базисних: Оршівецький на Кіцманьщині (22 га) та Іванівецький на Сокирянщині (20 га). Крім сіянців основних лісових порід, там вирощують понад 100 видів декоративних дерев і кущів для озеленення.

Щорічно вирощуємо 3,5 – 4 млн сіянців, які висаджуємо на зрубах. Цього року висадили на площі 339 га. На 1400 га провели лісовідновлення, природним шляхом – на 1059 га, а на площі 1200 га – рубки догляду.

Активно розвиваємо новітні методи відновлення лісу і посадкового матеріалу – у Сторожинецькому, Сокирянському і Чернівецькому лісгоспах практикують вирощування сіянців із закритою кореневою системою. Це підвищує їхню приживлюваність і пришвидшує ріст. Більшість лісгоспів під час лісокультурної кампанії створили низку плантацій швидкоростучих деревних порід, зокрема горіха чорного майже 2 га. А в Сокирянському лісгоспі експериментують з павловнією, яку в віці 5 років зможемо вже заготовляти. В разі успіху плануємо поширити цей досвід на всі господарства.

Однак, найголовніший здобуток, на мою думку, – це недопущення лісових пожеж у держлісфонді краю. Безперечно, це результат злагодженої взаємодії влади, лісової охорони та рятувальників. Ми постійно і планомірно проводимо профілактичні заходи, держлісохорона безперервно патрулює лісові масиви, а лісгоспи вчасно і якісно провели всі заплановані заходи для мінімізації ризиків виникнення пожеж. Недарма кажуть, що з одного дерева можна зробити мільйон сірників і одним сірником можна спалити мільйон дерев. Поновили цього року і парк спецтехніки. У Сокирянському лісгоспі заступив на чергування повнопривідний пожежний автомобіль на базі шасі «Камаз».

– Знаю, що розрахункова лісосіка щороку зменшується. Не так давно розрахункова річна була в межах 550-600 тисяч кубометрів. А який її цьогорічний розмір?

– На нинішній рік вона складає 465 тисяч кубометрів. За 5 місяців ми заготовили 119 тисяч кубометрів. Середньорічний приріст на 1 га становить в середньому 5 кубометрів. Якщо взяти площу лісів, 235 тисяч га, то неважко підрахувати, скільки ми вирубуємо від річного приросту.

Розмір річної розрахункової лісосіки по головному користуванню нам встановлюють фахівці Укрдержліспроекту і погоджують це з Держлісагентством. До речі, вони цього року в лісгоспах проводять польові роботи, обстежують кожен лісовий квартал та ділянку. Восени та взимку будуть обробляти й аналізувати результати обстежень. Навесні видадуть нам документацію, згідно якої ми будемо вести господарську діяльність протягом 10 років. Це наша «конституція», якої маємо дотримуватись.

– Думаю, що не можемо оминути і тему цьогорічного паводка. Якої шкоди завдала стихія лісовим господарствам краю?

– Якщо порівнювати з попередніми паводками, то можна стверджувати, що цього року ми відбулися, як кажуть, легким переляком. Треба сказати, що керівники лісових господарств і лісова охорона виявилися готовими, тож гідно протистояли стихії. Тому наслідки паводка не мали катастрофічних розмірів, як було раніше. Хоча збитки все одно є. Найбільше постраждали підприємства у гірських районах, насамперед у Путильському, Вижницькому, Сторожинецькому. Там пошкоджені лісові дороги, 25 мостів. Загальна сума збитків лісгоспам сягнула майже 12 млн грн. На сьогодні більша частина інфраструктури вже відновлена, і до кінця року плануємо повністю вирішити всі питання, пов’язані з ліквідацією наслідків паводка. Хочу зауважити, що лісівники дбали не лише про збереження і відновлення своєї інфраструктури. У скрутний момент вони разом з рятівниками і місцевими жителями протистояли стихії по «всьому фронту»: допомагали технікою, надавали деревину для укріплення дамб.

– А як з переробкою деревини?

– Ми маємо 13 переробних цехів. За рік виробляємо 130-160 тисяч кубометрів пиломатеріалів. Їх реалізовуємо в країни близького та далекого зарубіжжя. В зв’язку з пандемією COVID-2019 експорт скоротився. На жаль, для придбання новітнього устаткування по глибокій переробці деревини та модернізацію виробництва коштів не вистачає. Останні роки держава не виділяє кошти на ці потреби. Все робимо за власний рахунок. Це лягає важким тягарем на фінансовий стан господарств.

– Окресліть основні пріоритети вашої роботи.

– Найперше хочемо, щоб робота лісогосподарських підприємств була максимально прозорою, налагодити співпрацю зі ЗМІ та громадськістю. Нині оновлюємо офіційний сайт Управління та розробляємо такі ж інформаційні ресурси для лісгоспів. Відтак у вільному доступі буде розміщена геть уся інформація щодо рубок, виробництва, кадрових рішень, закупівель, реалізації, фінансово-господарської діяльності, мисливського господарства, туризму та рекреації. Маємо 8 вольєрів, де розводимо диких тварин, яких згодом випускаємо в мисливські угіддя. Їх площа 462000 га.

До речі. Ліс чомусь використовується у нас винятково як ресурс. Але він може мати й інше призначення – туристично-рекреаційне. Тому, я вважаю, потрібно розробляти туристичні лісові маршрути, розбудовувати рекреаційні місця, відпочинкові зони. Нині в лісах уже створено 109 місць рекреації, а згодом їх буде ще більше. Незабаром у всесвітній мережі з’явиться інтерактивна карта з їхнім розміщенням.

Ще один момент – треба розвивати побічне лісокористування. Гриби, ягоди, березовий сік, мед, лікарські трави можуть приносити дохід галузі.

Однозначно, чільне місце у нашій роботі має займати переробка деревини. Плануємо продовжувати модернізацію наявного обладнання, нарощувати обсяги перетворення у пиломатеріали, а надалі – поетапне доукомплектування цехів високоточним обладнанням для переробки цінних порід деревини й виготовлення товарів з високою доданою вартістю.

– Що б ви побажати колегам напередодні Дня працівника лісу?

– Сьогодні щиросердно хочу привітати з професійним святом усі трудові колективи управління, всіх працівників та ветеранів лісової галузі; побажати їм мирного неба, міцного здоров’я, благополуччя, впевненості в майбутньому.

Нехай у ваших родинах завжди буде достаток, збуваються ваші мрії, стабільним хай буде ваш добробут.


Останні новини


Меню новин


Категорії новин


Архів новин