Наступна новина > < Попередня новина
02.12.2021 07:58 - давність новини: 52 дн. Категорія: ЗМІ про нас
Автор:  Володимир РОМАНЕНКО, ЕКО-інформ

Зубряча ієрархія

Правила одні – для диких і вольєрних.

Буковинські гірські та вольєрні зубри готуються до зими. Та ще із поповненням!

– Я нещодавно спостерігав відразу трьох телят у стаді диких зубрів, які постійно мігрують гірськими лісами наших та сусіднього із нами Берегометського держлісгоспів. Можливо, є ще поповнення. Але це ми точно будемо знати вже за результатами таксації у лютому наступного року, – повідомив районний мисливствознавець ДП «Сторожинецьке лісове господарство» Сергій Чистов. – Тішить те, що кількість наших диких зубрів хоча й повільно, але неухильно збільшується. Поки ще у горах немає снігу, зубри тримаються досить високо. Вже коли шапки гір засніжить – підуть у пошуках харчування нижче у ліси й на рівнини.

– Зазвичай, зубренята народжуються в червні-липні. Зубриця приводить теля раз на три роки. Але буває, що самка приводить малюка й з серпня по жовтень. Це коли процес парування відбувся після основного гону. Коли самець, який не знайшов собі пару під час «турнірів», бо не міг конкурувати зі старшими за віком та сильнішими биками, таки десь зміг покрити «наречену». На період гону дорослі самці, які, зазвичай, блукають одинаками або тримаються групами по дві-три особини, приєднуються до основного ядра стада та виганяють звідти молодих бичків. «Рицарські турніри» у зубрів не надто видовищні на відміну від оленів. Зубри лише хрокають наче свині. Та й поєдинки теж не тривають довго. Слабший супротивник після декількох стусанів швидко здається.

Всередині стада досвідчена зубриця-вожак теж тримає сувору дисципліну серед підлеглих. Буцає лобом то інших самок, то молодняк. Зубри – соціальні тварини. Стадом легше вижити у дощову осінь і суворі зими з холодами й заметілями. Тож усі ретельно виконують накази вожачки. Бики теж тримаються невеликими групками і підтримують свою ієрархію й дисципліну.

У вольєрних зубрів повадки і поведінка аналогічна. Зараз у єдиному в Україні вольєрі-розпліднику Банилівського лісництва держлісгоспу утримується 14 особин – різної статі і віку. Сторожинецькі фахівці мисливського господарства планують із часом випустити декількох зубрів у природне середовище – аби дати свіжу кров гірському поголів’ю.

– Зараз у нашому стаді «керує» одна з самиць, яку ми свого часу доправили сюди з Вінниччини. Прискіпливо підтримує дисципліну серед самиць та молоді, – зазначає Сергій Чистов. – Чи буде ще у нас поповнення? Знатимемо вже влітку наступного року. А поки що наші зубри готуються до зими. Ми заготовили їм 18 тонн сіна та 5 тонн зерна, закупили сіль із мінеральними добавками тощо. На території вольєра є 10 годівниць і 6 солонців. Буде чим їм харчуватись узимку.

Крім зубрів, у нашому вольєрі мешкають козулі. Конкуренції між цими видами тварин немає. Хижаки зубрам теж не дошкуляють. Щоправда, до яблунь на території вольєра повадився ведмідь. Обламав усі гілки у пошуках смакоти. Але зубрів він не чіпав. Та й зараз клишоногі до нас вже не заходять. Ведмеді готуються до зимової сплячки. А наші гірські й вольєрні зубри – до карпатської зими.

Крім Сергія Чистова, червонокнижними гігантами опікуються головний мисливствознавець Сторожинецького держлісгоспу Руслан Рудий та п’ять єгерів.

До речі, нещодавно за сумлінну працю на благо рідного краю Сергія Чистова нагородили відзнакою «За заслуги перед Буковиною».


Останні новини


Меню новин


Категорії новин


Архів новин